Інсулінова помпа для постачання інсуліну 24/7

Помпа імітує процес отримання інсуліну підшлунковою залозою здорової людини, використовується для безперервного постачання інсуліну 24 години на добу.

Стрибки цукру в крові можуть викликати як довготривалі, так і короткочасні проблеми зі здоров’ям, тому лікарі вже давно намагаються вдосконалити процес прийому інсуліну.

Наразі пристрій, відомий як інсулінова помпа, може запропонувати рішення багатьом пацієнтам.

Професор Джон Пікап із лондонської лікарні Гая був першим, хто використав пристрій в Британії. Він розповів Health Check принцип роботи помпи: за його словами, помпа імітує процес отримання інсуліну підшлунковою залозою здорової людини – вона повільно постачає інсулін фоновому режимі, збільшуючи дозу препарату під час навантажень, таких як прийом їжі.

Інсулінова помпа складається з резервуара для помпи, аналогічного резервуару для інсуліну, акумуляторної помпи та комп’ютерного чіпу, який дозволяє користувачеві контролювати постачання інсуліну.

Типова інсулінова помпа прикріплюється до тонкої пластмасової трубки (інфузійного набору), яка має м’яку канюлю (або пластикову голку) на кінці, через яку проходить інсулін. Ця канюля вставлена ​​під шкіру, зазвичай у зоні живота. Канюля замінюється кожні два дні. Трубку можна від’єднувати від помпи під час прийому душу або плавання.

Помпа використовується для безперервного постачання інсуліну 24 години на добу. Кількість інсуліну запрограмовано і вводиться з постійною швидкістю (базальна швидкість). Часто кількість інсуліну, необхідна протягом 24 годин, варіюється в залежності від таких факторів, як фізична активність, рівень активності та сон.

Інсулінова помпа дозволяє користувачеві запрограмувати безліч різних базальних швидкостей, щоб забезпечити зміну способу життя. Крім того, користувач може запрограмувати помпу для подачі болюса (велика доза інсуліну) під час їжі, щоб покрити надлишкові потреби в споживанні вуглеводів.

Результати досліджень, проведених The REPOSE Study Group, показали, що помпи не менш ефективні за щоденні ін’єкції інсуліну. В ході дослідження вчені залучили 317 пацієнтів хворих на діабет (156 з них отримували інсулін за допомогою помп, а 161 інших – за допомогою ін’єкцій), індекс гіпоглікемії кожного з яких після завершення досліджень суттєво покращився.

Якість життя обох груп покращилася, але ті, хто використовув помпи, показали додаткові, хоча і скромні переваги в якості життя – вони повідомили про меншу кількість обмежень у раціоні харчування та меншу кількість щоденних проблем, характерних для діабетиків, плюс вони також були більш задоволені лікуванням.

На думку вчених, оскільки ця різниця ніяк не пов’язана з іншими позитивними результатами, спостережень піддослідних скоріш за все недостатньо, аби виправдати зміни провідних принципів використання помп.