Пролонгований інсулін допомагає імітувати роботу підшлункової залози та підтримує ефект 24 години. Інсулін тривалої дії (пролонгований) являє собою аналог інсуліну, котрий стабільно випускається в кров та дія якого може тривати більше 24 годин.
Він часто використовується вранці чи перед сном у якості базального інсуліну, щоби допомогти контролювати рівень цукру протягом дня.
Інсулін продукується всередині бета-клітин підшлункової залози. При діабеті 2 типу організм може втратити здатність продукувати інсулін, або, якщо інсулін продукується, організм не може правильно його використовувати (резистентність до інсуліну). Різні типу інсулінотерапії, такі як інсулін тривалої дії, допомагають організму отримати інсулін, котрий необхідний для оптимального контролю глікемії.
Дія інших видів інсуліну, ультракороткого та короткого, починається відразу після введення. Рівень їх максимальної активності досягається протягом однієї-двох годин, а після ефект проходить і організм потребує ще однієї ін’єкції. Короткий та ультракороткий інсуліни створені для миттєвого зниження рівня цукру: їх вводять відразу після прийому їжі, як тільки великі дози глюкози починають потрапляти в кров. Дія обох препаратів триває не більше 4-8 годин.
На відміну від інсулінів короткої дії, пролонгований інсулін складає основу лікування. Його вводять вранці або на ніч, аби максимально точно зімітувати роботу підшлункової залози. В залежності від типу препарату, тривалість дії може досягати 28 годин: ліки середньої тривалості (діє близько 15 годин) і препарати ультрадовгого впливу (до 30 годин). Також, характер перебігу захворювання може подовжити або навпаки затримати дію препарату.
Дозування та місце ін’єкції важливі для контролю стану цукру. Коли лікар встановлює дозу інсуліну для пацієнтів, він зважає, через який проміжок часу настає пік активності препарату. Ще одна особливість використання інсуліну тривалої дії – це місце ін’єкції. На відміну від препаратів короткої дії, які вводять у зону живота або в руку, пролонгований інсулін ставиться в стегно – це дозволяє добитися ефекту поступового надходження препарату в організм.
Всього існує декілька видів пролонгованого інсуліну, таких як Левевмір та Басаглар. Більшість з них каламутні, а їх пікова активність настає через 7 годин після ін’єкції і їх вводять двічі на добу. Інші препарати (наприклад, Тресиба) вводять 1 раз на добу. Різниця між ними полягає в тривалості роботи, терміні всмоктування і зовнішньому вигляді препаратів. Так Тресиба діє довше за Левевмір, піку всмоктування не має, а також, на відміну від Левевміру, препарат прозорий, без осаду.
Обрати лікування та найбільш належні препарати для конкретного пацієнта допоможе консультація лікаря. Фахівець підбере базовий інсулін середньої або продовженої дії і скаже назви кращих препаратів.
Самостійно вибирати пролонгований інсулін лікарі не рекомендують.